Що треба знати кожному жителю Сумської області про сказ
„Що треба знати кожному жителю Сумської області про сказ.”
Захворюваність на сказ належить до природно-вогнищевих особливо небезпечних інфекцій, на які хворіють всі види диких хижих тварин, домашніх (особливо собаки і коти), сільськогосподарських тварин та люди.
Захворюваність тварин та людей на сказ розповсюджена на всіх континентах Планети крім Антарктиди. До 1996 року в Австралії не реєструвались випадки захворювання тварин на сказ. Щорічно від захворювання на сказ в світі гине більше 55000 людей.
В країнах Західної Європи захворюваність людей на сказ практично ліквідована завдяки проведенню комплексу профілактичних протиепізоотичних заходів :
- щорічної пероральної вакцинації диких хижих тварин;
- проведення обліку та профілактичних щеплень домашніх тварин (в першу чергу собак і котів);
- проведення профілактичних щеплень сільськогосподарських тварин (ВРХ, МРХ, свиней, коней та ін..).
В Україні на значних територіях реєструються захворювання на сказ тварин, а в останні роки реєструються окремі випадки захворювання на сказ людей.
Територія Сумської області за своїми кліматично-географічними умовами сприяє розвитку та розповсюдженню диких хижих тварин, які є джерелом та переносниками вірусу сказу, особливо лисиці.
В Сумській області щорічно за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади звертаються від 2500 до 3500 осіб постраждалих від укусів тваринами, до 500 з них щорічно потребує проведення антирабічних щеплень.
За даними багаторічних медичних моніторингових спостережень – сказ відноситься до невиліковних інфекційних хвороб.
Збудником сказу служать нейротропні віруси, які передаються людині від хворих на сказ тварин через їх слину при нанесенні ними укусів, подряпин або ослинень. Вірус сказу із місця укусів шкіряних або слизових оболонок людини по нервовим волокнам рухається до центральної нервової системи, де вражає нервові клітини мозку та кровоносні капіляри.
Найнебезпечніші місця нанесення укусів людині – голова, шия та пальці рук, звідки вірус швидко досягає мозку.
Після попадання вірусу сказу в організм людини до початку захворювання на сказ відмічаються наступні стадії :
- інкубаційний період – від моменту попадання вірусу в організм людини до початку появи клінічних ознак може продовжуватись від 7 до 15діб, в окремих випадках до одного року;
- продромальний період – після попадання вірусу до ЦНС продовжується 2-10 діб, супроводжується головним болем, безсонням, лихоманкою, почуттям тривоги;
- стадія збудження супроводжується судомами, галюцинаціями та на кінець доби агресивністю (хворі кидаються на людей, рвуть одежу, б’ються головою в стіну або інші тверді предмети);
- стадія паралічів м’язів язика, очей, температура піднімається до 40С, артеріальний тиск падає, наступає параліч центрів серцево-судинної діяльності та дихальної системи;
- остання стадія –смерть.
Стадія збудження та паралічів продовжується 7-8 діб.
В усьому світі засобів специфічного лікування сказу на даний час не існує. Захворіла на сказ людина в 100% випадків гине.
У зв’язку з цим кожному громадянину необхідно знати, що захворювання людей на сказ можна і треба не допустити, якщо відразу після укусу дикими хижими тваринами (лисицями, куницями, вовками, борсуками, єнотовидними собаками), домашніми(собаками, котами), сільськогосподарськими (великою та малою рогатою худобою, кіньми, свинями), багатьма видами гризунів (водяними полівками, бобрами, нутріями), їжаками та кажанами, звернутись за медичною антирабічною допомогою до територіального лікувально-профілактичного закладу для проведення антирабічних профілактичних щеплень.
При укусах людей дикими хижими тваринами, безпритульними домашніми собаками та котами, а також при тяжких укусах в області голови, шиї та пальців рук рекомендується проводити комплексне щеплення із застосуванням антирабічного імуноглобуліна.
В усіх інших випадках можна обмежитись щепленням антирабічною вакциною згідно з затвердженими виробниками імунобіологічних препаратів схемами, для більшості видів з терміном : 0, 3, 7, 14, 30, 90 (діб).
Переривати курс щеплень категорично забороняється.
Постраждалих від укусів тваринами осіб, яким призначений комбінований курс щеплень (антирабічний імуноглобулін + антирабічна вакцина) і які мають обтяжливий анамнез захворювання (алергія, бронхіальна астма та ін..), проживаючих в сільській місцевості, вагітних та осіб, щеплених менше 2-х місяців тому від інших хвороб (туберкульоз, вірусний гепатит В, правець, кашлюк, кір, краснуха, поліомієліт та ін..) – для проведення щеплень необхідно обов’язково направляти на госпіталізацію в лікарню.
Для забезпечення ветеринарного спостереження та карантинізації тварини, яка нанесла укуси, постраждалим особам рекомендується повідомляти працівників ветеринарної медицини про обставини нанесеного укусу.
Пам’ятати, що тварину необхідно по можливості ізолювати, а про вбиту, або загиблу тварину, повідомити ветеринарних фахівців, які повинні відібрати біологічний матеріал для лабораторного дослідження в Сумській обласній ветеринарній лабораторії.
До проведення відбору біологічного матеріалу для лабораторного дослідження - не можна вбиту або загиблу тварину, яка нанесла укуси, подряпини або ослинення людям, знищувати методом спалювання або іншими методами.
На території області щорічно реєструються непоодинокі випадки заходу лисиць в населені пункти, що повинно викликати насторогу з боку населення у зв’язку з тим, що здорова лисиця дуже обережна і за межі своєї природної території, як правило, не виходить. Захворіла на сказ дика тварина втрачає свої генетичні властивості та біжить на великі відстані в любому напрямку. Це необхідно пам’ятати та по можливості виключати з такою твариною любий фізичний контакт. Якщо така тварина була вбита чи сама загибла – ні в якому разі не знімати з нею шкіру.
Необхідно пам’ятати, що вірус сказу у хворої тварини знаходиться в слині та слинних залозах і що зараження на сказ може відбуватись при попаданні крапель слини хворої тварини на непошкоджені слизові оболонки очей, носу, губ або ротової порожнини.
Батькам необхідно оберігати дітей від укусів тваринами, не дозволяти їм гратися з безпритульними собаками і котами та іншими тваринами, давати їм їжу з рук та приносити додому.
- Всім постраждалим особам від укусів, подряпин, ослинень тваринами необхідно відразу промити рану або місце контакту під проточною водою з милом. Якщо є кровотеча з рани, то не треба поспішати її зупинити. Разом з водою та кров’ю в значній частині видаляється і вірус сказу.
- Під час проведення щеплень і після закінчення впродовж 6 місяців не можна вживати спиртні напої.
- За зовні здоровою твариною, яка покусала людину , необхідно встановити 10-денний ветеринарний нагляд.
- Собак і котів необхідно щорічно реєструвати і щеплювати проти сказу, утримувати собак на прив’язі або у закритому дворі. Вигулювати собак необхідно в наморднику або на короткому поводу.
За даними сучасних виробництв антирабічну вакцину можна використовувати не тільки для екстреної профілактики сказу постраждалих осіб від укусів тваринами , а також з профілактичною метою особам з контингенту ризику ( працівників лісових та мисливських господарств, кінологів, фахівців ветеринарної медицини та ін. ).
Виконання перелічених рекомендацій гарантує недопущення зараження людей на сказ.
