Неприємне сусідство - алергенні кліщі побутового пилу.

До складу пилу входять багато як неорганічних, так і органічних чинників, склад яких варіює в залежності від вмісту різних видів грибів, бактерій, часток органічного походження та організмів, що живуть у ньому.

Алерген побутового пилу був відкритий у 1922 році (Cooke,1922), але лише через 50 років було доведено, що основним алергенним агентом, який викликає атопічну бронхіальну астму, є не загалом увесь побутовий пил, а  виключно мікроскопічні кліщі, що знаходяться в ньому. В поросі зустрічається багато видів кліщів, які належать до різних родин. Але найбільше медичне значення мають кліщі  родин Acaridae, Glycyphagidae, Pyroglyphidae. Основну роль в розвитку алергії відіграють кліщі родини Pyroglyphidae. Встановлено, що якраз ці кліщі і продукти їхньої життєдіяльності містять в собі алерген, який має високі сенсибілізуючі властивості.

Кліщі, що знаходять в житловому приміщенні. До цієї групи відносять всіх кліщів, які живляться епідермісом людської шкіри, що потрапляє до пилу  у великій кількості, а саме - представники родини Pyroglyphidae (Dermatophagoides, Hirstia, Euroglyphus). Два поширених і домінуючих видів роду Dermatophagoides: D.pteronyssinus і D.farinae. D.pteronyssinus – космополітний вид, що має найбільше розповсюдження в усіх країнах світу. Місце проживання та розмноження цього кліща - постіль, живлення – виключно продукти лущення епідермісу людини, волосся та інші рогові залишки. D.farinae – також космополітний вид, який живе в побутовому пилу будинків. Живиться елементами як тваринного, так (переважно) і рослинного походження, або нижчими грибами, що розвиваються на них.

 При наявності в приміщенні людей сенсибілізованих до побутового пилу, бажано дотримуватись наступних профілактичних заходів:

Профілактичні заходи :

 - частіше проводити вологе прибирання і  провітрювати помешкання;

- зменшити до мінімуму наявність у приміщенні  килимів, м’яких меблів (бажані меблі з гладенькими поверхнями, що легко миються), масивних штор (краще бавовняні і як можна частіше прати), кімнатних квітів, м’яких іграшок;

         - не зберігати речі під ліжком (всі поверхні повинні бути легко доступні для прибирання);

         - книжні полиці не повинні бути відкритого типу;

         - не розкидати по кімнаті речі (особливо з вовни). Тримати їх у щільно закритих пакетах;

         - особливу увагу приділяти постелі: замінити подушки з пір’я, ковдри, матраци; частіше замінювати постільну білизну, регулярно просушувати постільну білизну на сонці та морозі;

         - ванну кімнату тримати сухою та по можливості провітрювати.

        

Ентомолог ДУ «Сумського обласного лабораторного центру  МОЗ України» Короза Е.С.