25 квітня - Всесвітній день боротьби з малярією.
25 квітня - Всесвітній день боротьби з малярією.
Малярія залишається найбільш важливою світовою проблемою охорони здоров’я.
Ризик зараження малярією існує в 110 країнах тропічного та субтропічного клімату, де мешкає 3,4 мільярдів людей. Згідно даних ВООЗ, в світі щороку понад 200 мільйонів людей заражається малярією та 660 тисяч осіб вмирає від малярії (в середньому одна особа вмирає кожні 30 секунд), 80% смертельних випадків від малярії припадає на країни Африки.
Малярія — це гостра трансмісивна інфекційна хвороба, яку спричиняють чотири види найпростіших паразитів роду плазмодіїв. Джерелом інфекції є хвора людина або паразитоносій. Зараження відбувається під час укусу самкою малярійного комара. Можливе зараження при переливанні інфікованої донорської крові, при використанні недостатньо простерилізованого інструментарію, трансплацентарно, під час пологів.
Основними проявами малярії є періодичні приступи гарячки, збільшення печінки та селезінки, анемія. Найбільш небезпечною є тропічна малярія, для якої характерний надзвичайно швидкий прогресуючий перебіг хвороби з наростанням церебральної і ниркової патології, що без своєчасного лікування ефективними протималярійними препаратами спричиняє летальний наслідок.
Епідеміологічна ситуація з малярії в Україні є нестійкою, про що свідчить постійний завіз малярії на територію України: протягом 2010-2014 років в Україні серед цивільних громадян зареєстровано 329 випадків малярії, з них 14 випадків закінчилися летально. В 2015 р. у 18 регіонах України зареєстровано 52 випадки, з них 3 випадки у м. Києві, викликані збудником тропічної малярії, закінчилися летально.
В останні 5 років питома вага тропічної малярії збільшилася з 20% до 66%, а тяжкі форми її клінічного перебігу з летальним наслідком досягають 4,2%.
Основною причиною летальних випадків є не проведення хіміопрофілактики або нерегулярний прийом протималярійних препаратів особами, які виїжджають в ендемічні на малярію країни, пізнє звернення хворих за медичною допомогою (на 6-10 день від початку захворювання), яке спричинило пізню діагностику.
14% зареєстрованих випадків складає триденна малярія вівакс, реєстрація більшості випадків якої влітку та стабільна чисельність переносників збудників малярії створює сприятливі умови для поширення хвороби.
Епідситуація з малярії в Сумській областіхарактеризується постійною загрозою завізної малярії. Станом на 1.01.2016 р. в області знаходиться на обліку понад 3 тисяч осіб, які протягом 3 років прибули з ендемічних на малярію країн, це туристи, миротворці, відряджені зпідприємств, іноземні громадяни, в тому числі іноземні студенти і мігранти. За період з 2001 по 2015 роки на територію області завезено 24 випадки малярії, з них 1 летальний (2010 р.). 38% випадків малярії завезено з Росії, по 8% - з Нігерії та Республіки Чад, по одному випадку з Таджикистану, Єгипту, Індії, Конго, Уганди, Гвінеї, Кот-д′Івуару, Судану.
58% завезених випадків малярії складає триденна вівакс малярія, яка може розповсюджуватися на території області, 33% - тропічна малярія, яка небезпечна клінічними ускладненнями, в 29% випадків зареєстровані рецидиви малярі.
В 2015 р. на території Сумської області зареєстровані 2 випадки малярії: в м. Конотоп – випадок чотириденної малярії, завезеної з Республіки Чад, в м. Суми – випадок триденної малярії, завезеної з Афганістану.
У лікувально-профілактичних закладах та установах держсанепідслужби області знаходиться на обліку 111 осіб, які перехворіли на малярію.
22% гідрооб’єктів області заселені личинками малярійних комарів. Малярійний сезон 2015 року тривав 129 діб: з 11 травня по 16 вересня.
За показниками, які визначають вірогідність виникнення місцевої передачі збудників малярії (щорічна реєстрація випадків малярії, тривалість малярійного сезону), територія області відповідає І регіону з високим маляріогенним потенціалом.
Зважаючи на сучасну епідситуацію основними заходами попередження епідемічних ускладнень малярії є своєчасне виявлення, госпіталізація та лікування хворих. З метою недопущення клінічних ускладнень тропічної малярії, на разі з ранньою діагностикою та своєчасним лікуванням виявлених хворих, надзвичайно актуальним є проведення індивідуальної хіміопрофілактики малярії особам, які виїжджають в ендемічні країни та повертаються в Україну.
Препаратом вибору для хіміопрофілактики малярії в районах з резистентністю збудників до хлорохіну є мефлохін (ларіам). Хлорохін (делагіл) з метою хіміопрофілактики призначається тільки в осередках, де зберігається чутливість до нього збудників малярії.
Важливе значення має боротьба з переносником: меліоративні роботи, обробка місць виплоду комарів ларвіцидними та імагоцидними препаратами, використання біологічних методів. З метою захисту людей від укусів комарів застосовують репеленти, сітки на вікнах, накомарники.
Спільним завданням органів і закладів охорони здоров’я, державної санітарно-епідеміологічної служби є збереження досягнутих успіхів у боротьбі з малярією та недопущення «повернення малярії назад».
