Радіаційний стан області
Від наслідків аварії, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталося інтенсивне техногенне радіоактивне забруднення території України. Найбільші екологічні наслідки мали райони проходження західного, південного і східного радіоактивних слідів. Значні площі забруднення радіонуклідами, пов’язані зі східним слідом, виявилися у тому числі і на півночі Сумської області.
Якщо у після аварійні дні радіаційний стан (в основному) визначався короткоживучими ізотопами, зокрема йодом-131, то на сьогодні найважливішу роль у радіоактивному забруднені визначають довго живучі радіонукліди: цезій-137 і стронцій-90.
Постановою від 23.07.1991 року № 106 та Розпорядженням від 18.01.1993 року № 17-Р Кабінет Міністрів України надав лише 11ти населеним пунктам Сумської області статус забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи:
ІІІ зона гарантованого добровільного відселення – села Пирогівка, Богданівка Шосткинського району (мешкає 1192 чол., в т.ч. дітей –132);
IV зона постійного радіоекологічного контролю – села Богданка, Вовна, Ковтунове, Дубрівка, Чорні Лози Шосткинського району та села Майське, Базилівщина, Степне, Феофілівка Ямпільського району (мешкає 1763 чол., в т.ч. дітей – 224).
Відповідно до вимог статей 17,19 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 791а-ХІІ від 27.01.1991 року в ІІІ та IV зонах здійснюється постійний дозиметричний контроль радіоактивного забруднення ґрунту, води, повітря, продуктів харчування, сировини, жилих і виробничих приміщень, а також медико-біологічний та радіоекологічний моніторинг.
Крім цих зон є ще радіаційно забруднені окремі квартали лісу в Шосткинському, Ямпільському, Глухівському та Середино-Будському районах, де також існує проблема радіоактивного забруднення лісової продукції. Через це люди отримують додаткове внутрішнє опромінення. В 2013 році в пробі свіжих грибів із Шосткинського району (ІІІ зона радіоактивного забруднення) знайдено перевищення вмісту цезію-137 згідно ГН 6.6.1.1-130-2006 “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs i 90Sr у продуктах харчування та питній воді. Відповідно постановами головних державних санітарних лікарів адміністративних територій збір грибів, ягід та вилов риби на забрудненій території юридично заборонено, але місцеве населення, переважна більшість якого люди—малозабезпечені та потребуючі соціального захисту, продовжують збирати ці небезпечні “дари природи”, щоби хоч якось поповнити скромний раціон харчування. Все це сприяє накопиченню штучних радіонуклідів в організмі мешканців забруднених сіл.
Аналізуючи стан справ в цьому регіоні слід відмітити, що кількість населення з кожним роком зменшується: 4,5 тис.чол. у 1998 році (в т.ч. дітей – 755), зараз - 3370 чол. (в т.ч. дітей до 18 років 565 чол.), а в с. Базилівщина Ямпільського району мешканці і зовсім відсутні. В цьому вагомою причиною є те що стан здоров’я населення, що мешкає на забруднених територіях за останні 10 років значно погіршився. Аналіз результатів профоглядів дорослого та дитячого населення, показав що кількість здорових людей тільки за 5 останніх років зменшилася в 2-2,5 рази. Відбулося зростання загальної захворюваності населення забрудненої радіонуклідами території більше ніж у 2 рази, що свідчить про негативний вплив перш за все на імунну систему людей та модіфікуючий ефект (віддалені негативні наслідки для здоров’я людини в результаті кумуляції радіонуклідів в організмі). В структурі захворюваності дорослого населення забруднених територій, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання, на першому місці знаходяться
хвороби системи кровотворення (41%), на другому – нервової системи і органів чуття (до 21%), на третьому – хвороби органів травлення (11%).Особливо уразливі до негативного впливу радіонуклідів діти про що свідчать показники їх стану здоров’я.
Реформування та оптимізація установ держсанепідслужби, недостатнє фінансування у 2013 році в деякій мірі позначилося на обсягах радіологічного моніторингу. Тому на 2014 рік установами держсанепідслужби області запланована достатня кількість досліджень, яка підлягає суворому контролю виконання з боку керівників держсанепідслужби області.
