Профілактика гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь під час повені.
Профілактика гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь під час повені.
Повені-це тимчасове затоплення значної частини суші водою в результаті піднімання рівня води у річці чи озері. Зумовлено це випаданням сильних опадів, або інтенсивним таненням снігу.
Повені несуть дуже велику загрозу при підтопленні епідемічно значимих об’єктів, а саме джерел водопостачання (свердловин, криниць, каптажів), очисних споруд, сміттєзвалищ, надвірних туалетів, вигрібних ям, скотомогильників , що є неабияким фактором розповсюдження різних інфекційних захворювань, і в першу чергу гострих кишкових інфекцій. До них належать шигельоз, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції, гепатит А та ін.
Основною ознакою, яка об’єднує всі ці інфекції є місце перебування збудника і розвитку хвороби – це кишківник людини (чи тварини). Звідси й загальний механізм передачі інфекції – фекально-оральний, при якому збудник з кишківника хворого чи носія інфекції потрапляє у зовнішнє середовище; потім через рот у шлунково-кишковий тракт здорової людини і викликає захворювання. В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також брудними руками .
Хвороба проявляється не одразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: при шигельозі – 2-7 днів, при холері – від 5 годин до 5 днів, при харчових токсикоінфекціях – декілька годин, при черевному тифі – 7-25 днів, при гепатиті А – 15-50 днів. Наприкінці прихованого періоду може з’явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: часта діарея, яка в особливо тяжких випадках може призвести до зневоднення організму, нудота, блювання, біль у животі, рідкі випорожнення, інколи з домішками слизу і крові, підвищення температури тіла. При гепатиті А найбільш характерними ознаками є жовтушність шкірних покривів та слизових оболонок, потемніння сечі.
Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока, особливо при несприятливих умовах, в даному випадку під час затоплення територій.
Які ж основні заходи профілактики кишкових інфекцій під час повені? Розповідає лікар Сумського ОЦКПХ Валентина Курило.
Дотримання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук. Руки необхідно мити перед вживанням та приготуванням їжі, після кожного відвідування туалету. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити водою. Цю процедуру необхідно повторити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями.
Необхідно запастися дезінфікуючими засобами для обробки рук.
Нехтування правилами може призвести до групового захворювання кишковими інфекціями.
На випадок повені потрібно запастися нешвидкопсувними та в промисловій упаковці продуктами харчування хоча б на декілька днів.
- Категорично забороняється споживати в їжу продукти харчування, які були підтоплені під час повені у тому числі і консервацію!
- Чітке дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі.
- Ретельно мити фрукти та овочі, які вживаються сирими питною водою та обдавати кипятком.
- Вживати в їжу тільки свіжоприготовлені страви. При їх приготуванні дотримуватися технологічних процесів, ретельно піддавати достатній термічній обробці.
Вагомим фактором передачі кишкових інфекцій є забруднена вода.
Найбезпечнішою є водопровідна вода, її піддають очищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами. Але під час повені при можливих аварійних ситуаціях може також становити загрозу.
Велику небезпеку під час повені становить вода децентралізованого водопостачання ( колодязі, каптажі), вода поверхневих водойм, які під час повені можуть бути забруднені нечистотами, з каналізаційних труб або з поверхні ґрунту.
Тому до настання повені необхідно запастися бутильованою водою промислового виробництва.
Після підтоплення може тимчасово зрости такий показник водопровідної води, як кольоровість. Вода у цей період може мати злегка жовтуватий колір, та з’явитися запах. Тому перш ніж її вживати воду необхідно прокип’ятити. Для господарських потреб(миття рук, посуду) використовуйте тільки кип’ячену воду.
Не використовуйте для питних потреб воду з відкритих водойм, а також підтоплених криниць.
- Колодязі звільнити від нанесеного бруду, сміття, очистити від мулу, спорожнити та продезінфікувати в них воду за допомогою дезінфікуючих засобів.
- Воду з колодязя можна споживати лише після підтвердження її безпечності за результатами проведених лабораторних досліджень;
- Провести дератизацію в місцях можливого скупчення гризунів;
- Розчистити, просушити та обробити дезінфекційними та протигрибковими засобами підвали, житлові приміщення;
- Продезінфікувати домашній посуд кип’ятінням або дезінфікуючими засобами.
Також з метою очищення та знезараження добавити у воду два або три кристалики марганцівки на пару літрів води, щоб вода придбала злегка рожеве забарвлення. Потім залишити відстоюватися, щоб повністю розчинився перманганат калію. Для теплої води час відстоювання -30 хв., для холодної води-1 година. Окислюючись перманганат калію дає антибактеріальний ефект, тим самим знешкоджує мікроорганізми.
