Рекомендації з проведення гігієнічного навчання для працюючих на тваринницьких фермах
Рекомендації з проведення гігієнічного навчання
для працюючих на тваринницьких фермах
Для кожного виду сільськогосподарських виробництв у державі діють ветеринарно-санітарні правила, а саме «Ветеринарно-санітарні правила для ферм по виробництву молока», «Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств», «Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств», які є обов’язковими для виконання і визначають критерії безпеки та нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища і вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов праці та життєдіяльності.
Під час трудової діяльності тваринники контактують з біологічними, хімічними, фізичними, а також з таким фактором трудового процесу, як важкість праці.
Група інфекційних та інвазійних хвороб, загальних для тварин і людей називаються зооантропонозами. До зооантропонозів відносяться близько 100 захворювань різної етиології: туберкульоз, бруцельоз, сальмонельоз, сибірська виразка, сап, лептоспіроз, сказ, орнітоз, теніоз, теніаріхоз, пташиний, свинячий грип та інші. Джерелом збудників зооантропонозів для людини є, перш за все, тварини, з якими людина стикається в процесі господарської діяльності.
Зараження людини від тварин здійснюється в умовах тісного спілкування з ними на виробництві та в побуті (вживання в їжу без термічної обробки продуктів тваринництва).
Працюючі тваринники також підлягають впливу хімічних шкідливих виробничих факторів: сірководеню, метану, аміаку, вуглекислому газу, пилу рослинного та тваринного походження. При перевищенні у повітрі концентрацій вказаних речовин понад гранично санітарно-гігієнічних норм у людей можуть виникати загальні чи професійні захворювання.
Не менш важливий вплив на здоров’я працюючих тваринників мають і фізичні фактори (понижена чи підвищена температура повітря, виробничий шум, важкість та напруженість праці).
Для підтримання належних умов життєдіяльності працюючих, умови праці на робочих місцях, стан засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам санітарно-ветеринарних правил, та нормативним актів з охорони праці.
Так, адміністрація тваринницьких ферм повинна:
- Для обслуговування тварин закріпити постійний персонал, який повинен обов’язково пройти лабораторне обстеження та профілактичний огляд, а також гігієнічне навчання.
- Забезпечити усіх працівників санітарно-побутовими приміщеннями, одягом, спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту у відповідності з діючими нормами. Прання і очищення спецодягу, спецвзуття повинно проводитись у спеціальних виділених приміщеннях і ні в якому разі не вдома.
- Організувати заходи з проведення дезінсекційних, дератизаційних робіт, дезінфекційних робіт.
- Забезпечити дотримання вимог щодо попередження розповсюдження збудників зооантропонозних захворювань через молоко, м’ясо, яйця, зворотну тару тощо.
- З метою дотримання особистої гігієни обслуговуючим персоналом у кожному тваринницькому приміщенні необхідно мати вмивальник, аптечку першої медичної допомоги, дезінфекційний засіб.
- Відсторонювати від роботи осіб, які не пройшли профілактичні медичні огляди.
В свою чергу, кожен працівник несе відповідальність за виконання правил особистої гігієни та санітарних вимог на своїй дільниці.
Перед початком роботи працівник повинен приймати душ (при його відсутності ретельно вимити руки теплою водою з милом та провести антисептичну обробку), одягти чистий санітарний одяг, підібрати волосся під хустину або ковпак, зняти прикраси.
При виході із приміщення на територію тваринницької ферми та відвідуванні невиробничих приміщень, санітарний одяг, спеціальне взуття необхідно знімати, забороняється вдягати на санодяг будь-який верхній одяг. Крім того, необхідно проводити заміну спеціального одягу у міру його забруднення, а також забороняється заходити у приміщення без нього.
При прояві ознак шлунково-кишкових захворювань (підвищенні температури, нагноїннях) працівник повинен негайно повідомити адміністрацію підприємства та звернутися в медичний заклад для отримання відповідного лікування.
Споживати їжу дозволяється лише на території адміністративної зони у спеціально відведених місцях, що відповідають санітарним вимогам.
Особливої уваги потребує проведення гігієни рук для попередження появи сухості, тріщин на шкірі рук їх потрібно ретельно мити теплою водою з милом, насухо витирати і змащувати 2% саліциловою маззю, вазеліном, ланоліном, різними живильними кремами. Щоб не допустити ревматичного запалення суглобів рук, необхідно використовувати теплі ванни і робити масаж (самомасаж). Ці процедури доцільно проводити перед ранковим і вечірнім доїнням корів, до і після прибирання станків, кормушок.
