ЕХІНОКОКОЗ - НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА!

                    ЕХІНОКОКОЗ  -   НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА!

      Ехінококкоз – тяжке  хронічне паразитарне захворювання, яке становить загорозу життю людини. Тривалість захворювання без лікування - десятки років, коли порушуються функції життєво-важливих органів, де «оселяється» паразит у вигляді кісти.Найчастіше вражається печінка, легені, іноді  селезінка,нирки, підшлункова залоза, кістки.

     Джерелом інфекції для людини є хворі собаки, вівці, свині, корови та інші тварини.

   Людина інфікується проковтнувши збудника ехінокококкозу (мікроскопічне яйце) при контакті з тваринами, зокрема собаками, на шерсті та язиці яких можуть бути збудники хвороби. Це може статися при забрудненні рук під час прогладжування тварин, поцілунках тварини. Не виключена можливість зараження людини при вживання в їжу немитих овочів,фруктів,забруднених фекаліями хворих  тварин. Людина може заразитись і від диких тварин (під час полювання, розробці туш, обробці м’яса).

     Потрапивши в кишківник людини яйце ехінококу за допомогою наявних у ньому гачків прикріпляється  до  стінки кишківника, а потім проникає у кров’яне русло. З кров’ю зародки заносяться найчастіше всього в печінку, легені, іноді – в селезінку,нирки, підшлункову залозу, кістки. Ці зародки починають поступово рости, перетворюючись в міхур(кісту). Росте ехінококовий міхур декілька років і може досягти розмірів дитячої голови. Із збільшенням кісти з’являються скарги на слабкість, втому, шкірний свербіж та інше в залежності від локалізації кісти. При локалізації кісти в печінці першими ознаками можуть бути тяжкість і біль у правому підребер’ї, збільшення розмірів живота, жовтяниця. При легеневій локалізації виникають біль в грудній клітині, кашель нерідко з кров’янистим харкотинням, лихоманка. 

              Єдиним радикальним методом лікування ехінококозу є оперативний - видалення паразитарної кісти.

 З метою попередження захворювання ехінококозом необхідно дотримуватись простих правил:

-         при виявленні ехінококкозу у сільськогосподарських тварин (при забої), не допускати згодовування собак ураженими органами;

-         регулярно проводити дегельмінтизацію собак;

-         мити руки після контакту з собаками;

-         ретельно мити овочі, фрукти перед вживанням.

 

  І завжди пам’ятайте - захворювання краще попередити, ніж лікувати!!!