Обережно – кліщі та комарі !

Пам’ятка для населення :

 

Обережно – кліщі та комарі !

 

         За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я  у XXI столітті в більшості країн світу набуває широкого розповсюдження захворюваність людей на трансмісивні особливо небезпечні природно-вогнищеві інфекції, переносником яких служать членистоногі із класу комах та класу павукоподібних.

         Більше половини населення світу підлягають ризику інфікування  такими трансмісивними хворобами, як малярія, гарячка Денге, жовта гарячка та хвороба Лайма, переносником яких служать комарі, а для хвороби Лайма джерелом і переносником служать кліщі.

         Всесвітній День здоров’я  7 квітня 2014р. був присвяченийпрофілактиці та боротьбі з трансмісивними інфекціями. Проблема боротьби з трансмісивними інфекціями важлива і в Україні і в Сумській області.

         Територія Сумської області за своїм географічним розташуванням та кліматично-погодними умовами належить для утворення геобіоцинозів, оптимальних для розвитку та широкого розповсюдження членистоногих, особливо кліщів, окремі види яких служать потенційними переносниками таких особливо небезпечних природно-вогнищевих інфекцій, як туляремія, кліщовий Лайм-бореліоз, кліщові рікетсіози, зокрема Ку-гарячка, кліщовий вірусний енцефаліт (КВЕ), гранулоцитарний анаплазмоз людини (ГАЛ), моноцитарний  ерліхіоз (МЕЛ), бабезіоз.Це пояснюється тим, що кліщі добре виносять змтни температур, особливо низьких , та потребують дуже багато вологи для своєї життєдіяльності, якою дуже багата Сумська область.

         Станом на 01.01.2017р. на території Сумської області зареєстровано  декілька десятків ензоотичних природних осередків з трансмісивних природно-вогнищевих інфекцій, переносниками яких служать кліщі, в тому числі з туляремії           (епідеміологічний моніторинг проводиться з 1943 року), кліщового вірусного енцефаліту  (за результатами досліджень у 2008р. фахівців Львівського НДІ епідеміології та гігієни), іксодового кліщового Лайм-бореліозу (епідеміологічний моніторинг проводиться з 2002 року), малярії (епідеміологічний моніторинг проводиться з 1922 року).

         За останні 10 років особливого розповсюдження в Сумській області набула захворюваність населення на іксодовий кліщовий  Лайм-бореліоз. Поодинокі випадки вказаного захворювання почали реєструватися з 2002 року з поступовим зростанням числа захворілих. У 2015р. число вперше захворілих досягло 152 особи, у 2016р. захворіло 129 осіб, серед них дітей 30-34 %.

         Захворювання виявляється впродовж всіх сезонів року з січня-лютого (1%), з максимумом у травні-серпні (67-70%), в вересні-жовтні (25%) та 3-5% в листопаді та березні.

         Особи, до яких присмоктування  кліща могло відбутися в ІІ або ІІІ декаді  листопаду, можуть відмітити ознаки хвороби  в січні наступного року. Це пояснюється кількістю збудників, занесених кліщем в організм людини, зниженням активності кліща від осіннього похолодання, стану імунної системи організму людини та інших чинників .

         Для захисту від нападу кліщів необхідно коротко ознайомитися з особливостями  їх розвитку та життєдіяльності.

На даний час на Планеті відомо не менше 10 тис. видів кліщів. На території Сумської області зареєстровано 7 видів, з них найбільше епідеміологічне значення мають іксодові кліщі : лісовий Європейський кліщ – Ixodesricinus та Dermacentorreticulates, який за характером паразитизму відноситься до пасовищних видів і зустрічається у місцях випасу худоби.      

Прокормлювачами   кліщів можуть бути від 1 до 3 видів тварин.. Наприклад, личинки кліща харчуються на гризунах та ін.. дрібних ссавцях, на птахах, земноводних тваринах, а дорослі кліщі – на великих тваринах (ВРХ, МРХ, свинях, собаках, вовках та ін..).

Впродовж доби активність кліщів змінюється. У теплі дні найагресивнішими  вони бувають з 8 до 11 годин, в спеку вони малоактивні, а з 17 до 20 годин їх агресивність поновлюється. В похмурі дні активність кліщів впродовж дня не змінюється. Від яскравого сонця і дощу кліщі ховаються.

Для Ixodesricinusта Dermacentorreticulatusхарактерні добові вертикальні міграції , обумовлені зміною вологості повітря, яка є регулюючим чинником життєдіяльності кліщів.

         Ixodesricinusвідноситься до вологолюбивих, не переносить сухого  повітря і прямих сонячних променів. Кліщі добре переносять низькі температури, здатні голодувати декілька років, зимують у всіх фазах свого розвитку. Ixodesricinus відноситься до істиних поліофагів – для їх прикормлювання може служити значна кількість  видів тварин, які заселяють відповідні біотопи.

         Слід підкреслити, що основне значення в інфікуванні людей збудником Лайм-бореліоза належить німфам Ixodesricinus, укуси яких внаслідок малого розміру залишаються непомітними і людина не звертається за медичною допомогою.

         Dermacentorreticulatusтрьоххазяїнний. У високо стовбурових лісах без трав’янистої рослинності цей вид кліщів не зустрічається.

         При зниженні температури нижче  +50С кліщі зариваютьсяв підстілкуі впадають в анабіоз та можуть перебувати в такому стані до року і більше без вживання їжі. Кліщі мають властивості надзвичайної живучості, особливо при мінусових температурах. В сонячну та жарку погоду кліщі ховаються в укриття. В активному стані вони переповзають на кінчики трави або  гілочки невисоких чагарників з метою нападу на тварин та людей. Личинки не піднімаються вище 30 см, німфи – 1м., дорослі кліщі – вище 1,5м.

         При попаданні на тіло людини або тварини кліщ повзе вгору по тілу, намагаючись знайти найтонші ділянки  тіла для присмоктування (шия, голова, ділянки біля вух, під пахвами, у паху, під колінами ). Присмоктування кліщів відбувається непомітно для людей, внаслідок особливих властивостей слини кліща, яка містить знеболюючі біологічні речовини, що пригнічують імунні реакції організму.

         На захворювання від укусів кліщів наражаються категорії людей, які навіть тимчасово перебувають у місцях, неблагополучних з хвороби Лайма, кліщового вірусного енцефаліту, гарячки Ку, моноцитарного  ерліхіозу, бабезіозу. 

         Значно зросла захворюваність на Лайм-бореліоз міських жителів не тільки при виїздах на природу, але і в міських парках відпочинку, на приміських дачах, в приміських садах та ін.. Всі ці місця необхідно знати жителям .

         Захворюваність на кліщовий вірусний енцефаліт на території Сумської області від укусів кліщів протягом декілька десятків років не реєструвалася, тому територія Сумської області вважається не ензоотичною до КВЕ. Для захисту від захворювання КВЕ використовуються спеціальна вакцина, новий курс якої складається з 3 щеплень : перше щеплення рекомендується проводити в вересні-листопаді, друге – в березні-квітні і третє – через рік після другого, в подальшому ревакцинації проводяться один раз в 3 роки.

         Для екстреної профілактики кліщового енцефаліту використовується людський імуноглобулін особам, які відмітили укус кліща на ендемічній з КВЕ території. Вакцинованим особам вводять імуноглобулін при множинних укусах кліщами.          При відсутності імуноглобуліну використовують препарат йодантипирин.

         Для жителів Сумської області вакцинація проти КВЕ не передбачена через відсутність епідеміологічних показів, але рекомендується особам, які планують перебувати на ензоотичних територіях з КВЕ.

         Проти Лайм-бореліозу специфічна профілактика (вакцинація) не розроблена світовими вченими. З метою профілактики захворювання на кліщовий Лайм-бореліоз проводяться наступні  протикліщові заходи :

- боротьба з кліщами у природних умовах (розчистка територій перебування людей у зонах рекреації, викошування трави, бур’янів, розчищення чагарників та їх спалювання);

- проведення дезінсекції акарицидами ;

- проведення дератизації, так як прокормлювачами личинок та німф кліщів служать гризуни майже всіх  видів, характерних для біоценозів Сумської області;

- індивідуальний захист від кліщів.

         В Україні для обробки природних територій від кліщів дозволено  засіб „Циперменрин” .

         Обробку акарицидами слід проводити до початку активності кліщів навесні, як тільки станув сніг. Територію для обробки закривають огорожею діаметром до 100м. та не допускають відвідувачів на неї протягом тижня.

Індивідуальний захист від нападу кліщів на ендемічних територіях - це використання захисного одягу та застосування спеціальних хімічних засобів індивідуального захисту від кліщів.

Для місця для відпочинку в природних умовах необхідно вибирати соснові ліси без трав’янистої рослинності. З метою максимального уникнення нападу кліщів бажано не сідати та не лягати на траву. Ходити в лісі слід посередені стежки (дороги), не торкатися чагарників, високої трави і на освітленій сонцем території.

Використання захисного одягу :

Проводити само- і взаємоогляди. Поверхневі огляди слід проводити кожні 10-15 хвилин, а більш ретельніші із зніманням одягу – кожні 2 години.

Слід пам’ятати, що кліщі присмоктуються не одразу. Після попадання на людину кліщ протягом 1-2 годин вишукує місце для присмоктування. Введення хоботка для присмоктування також продовжується декілька годин.

Використовуються репеленти – засоби, які відлякують кліщів, які є в продажу в аптеках  та мають дозвіл для використання.

Репеленти наносяться на одяг горизонтальними смугами : нижче колін, на стегнах, на талії, а також на манжетах рукавів та під коміром. Спосіб і норми використання  засобів вказуються на етикетках. Захисні властивості обробленого  одягу зберігаються до 5 діб. Дощ, вітер, спека і піт скорочують термін дії одягу.

Акарицидні препарати містять піретроїди, які вбивають кліщів. Якщо одяг оброблений акарицидами, то кліщ, який потрапив на оброблену акарицидом ділянку одягу, протягом декількох хвилин відпадає на землю.

Інсектицидно-репелентні препарати відлякують і вбивають кліщів.

При використанні препаратів для захисту від кліщів необхідно забезпечити правильність застосування даних препаратів.

Препарати, які містять акарициди слід наносити тільки на

- поверхню одягу, застосовування на шкірні покрови заборонено;

- обробку одягу проводити на відкритому повітрі, у захищеному від вітру місці;

- при нанесенні слід уникати попадання на очі, рот, губи, на відкриту шкіру та парів у дихальні шляхи;

- слід дотримуватися добової норми та кратності обробок, зазначених в інструкції;

- у разі виникнення подразнень на тілі при використанні обробленого акарицидами одягу або ускладнень при диханні – подальше використання препаратів  припинити, а оброблений одяг замочити у мильному розчині та випрати.

         У випадках виявлення ознак отруєння необхідно терміново зняти оброблений дезінсектантом одяг та дати потерпілому  випити кілька склянок теплої води та визвати блювання механічним подразненням корню язика та задньої стінки глотки. Забороняється викликати блювання у потерпілого без свідомості або при судомах. Після блювання дати випити 1 склянку води з 4 таблетками активованого вугілля. При потраплянні речовин до очей промити їх великою кількістю води або 2% розчином харчової соди, після чого закапати очі 30% розчином альбуциду по 1 каплі. Після надання першої допомоги потерпілого відправити до лікувально-профілактичного закладу.

         Алгоритм дій при укусі кліщем.

         Для видалення кліща слід терміново звернутися до лікувально-профілактичного закладу в травматологічні пункти або в хірургічні кабінети.

         При неможливості звернення – зняти кліща самостійно.

         Знімати кліща треба обережно, щоб не обірвати хоботок, який глибоко сидить в шкірі. Для цього рекомендуються наступні методи :

- міцну ( бавовняну) нитку двома кінцями підводять під брошко кліща та зав’язують, а далі два кінця переплітають в один  і  під кутом  450 ( не вгору) від місця присмоктування кліща обережно легкими круговими рухами  витягують  ниткою кліща,  завдяки чому хоботок кліща звільняється ;

- у пластиковій склянці або пляшці роблять кутовий виріз, який підводять під основу кліща, що присмоктався, і легко видаляють його;

- видалення кліща за допомогою спеціальних пристроїв, які продаються в аптеках.

         Після видалення кліща місце укусу дезінфікують 70% спиртом або 5% йодом, а руки миють водою з милом.

         Видаленого кліща слід спалити.

         Після цього обов’язково звернутися до лікаря-інфекціоніста або іншого медичного працівника  за місцем проживання для одержання необхідної медичної допомоги.

        

 

Матеріали підготовлені на основі Наказу МОЗ України № 218 від 16.05.2005р. „Про посилення заходів з діагностики та профілактики іксодових кліщових бореліозів в Україні”  та робіт академіка Є. Н. Павловського.