Особливості сільського водопостачання
Особливості сільського водопостачання
Вода – найпоширеніша речовина у біосфері, яка займає виключно важливе значення для здоров’я людини. Це харчовий продукт, вироблений системою водопостачання для щоденного споживання людиною, у зв’язку з чим до неї висувають достатньо високі вимоги відносно її якості і безпеки. Гігієнічну роль вода може виконувати лише тоді, коли відповідає вимогам безпечності в епідемічному відношенні, має сприятливі органолептичні показники та нешкідливий хімічний склад. В іншому разі неякісна або забруднена питна вода може спричинити інфекційні та неінфекційні захворювання або отруєння (дизентерію, вірусний гепатит А, гельмінтози, водно-нітратну метгемоглобінемію).
Шановні громадяни! Рекомендуємо Вам особливу увагу звернути на колодязну воду громадських та приватних криниць, якою користується майже половина населення області. Вода цих джерел водопостачання за показниками якості та безпеки часто не відповідає гігієнічним нормативам, що пов’язано не тільки з природними умовами, а й антропогенним забрудненням її під час весняних паводків, дощів, а також потраплянням грунтових та стічних вод, агрохімікатів, що використовуються у сільському господарстві.
За даними ДУ «Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України» у минулому році було досліджено 1,345 тис. проб питної води громадських шахтних колодязів. Відхилення від санітарно-гігієнічних норм по санітарно-хімічним показникам, мали понад 0,9 тис. проб (68%) за рахунок підвищеного вмісту нітратів, жорсткості, невідповідності органолептичних показників. По санітарно-бактеріологічним показникам в 2020р. досліджено 1,742 тис. проб, з них незадовільні результати мали 526 проб (30%), тобто кожна третя проба. Відтак, вода з такими показниками обмежує її використання не тільки для господарських потреб, але і може стати причиною виникнення великого переліку хвороб і отруєнь.
Не треба забувати, що громадський шахтний колодязь потрібно облаштовувати у відповідності до вимог Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Його необхідно ізолювати від попадання поверхневого стоку. Краще, коли стінки колодязя облаштовані із монолітних залізобетонних або бетонних споруд. Вони повинні бути щільними, без шпарин. Підводну частину стінок потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше, ніж на 1 метр, для кращого його розкриття та збільшення шару води.
Наземна частина колодязя (оголовок) призначена для захисту шахти від забруднення, влаштовується не менше, як на 0,8 метра вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватися кришкою з металу чи дерева. Зверху оголовка влаштовують дашок, або оголовок розміщують в павільйоні.
Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно закріпленим «журавлем» з відром для загального користування.
Біля колодязя слід влаштувати підставку для відер, навколо споруди повинна бути огорожа радіусом не менше 2 метрів та стежка із твердим покриттям. Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками, слід влаштовувати перехоплюючи канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно зробити «замок» із замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку глибиною 2 метри і шириною до одного метру, або бетонувати. Асфальтувати майданчик по ширині потрібно не менше ніж 2 метри і товщиною шару асфальту 0,15 -0,20 м та з ухилом від колодязя.
Дотримання вимог влаштування та санації шахтних колодязів (ремонт, очищення та дезінфекції) поліпшить безпечність та якість питної води.
Слід відмітити, що новостворені територіальні громади не завжди приділяють належної уваги забезпеченню населення доброякісною питною водою через громадські шахтні колодязі. Як приклад, можна привести населені пункти Сумського району, де близько 90% проб води громадських шахтних колодязів не відповідають санітарно-гігієнічним нормам по вмісту нітратів. У Глухівському та Кролевецькому районах, цей показник становить 74% та 61% відповідно. При цьому відсоток проб, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам за показниками бактеріологічної безпеки становить в Сумському районі 43%, Глухівському 27%, Кролевецькому 29%.
Органам місцевого самоврядування (територіальним громадам) необхідно вже сьогодні вирішувати питання по розширенню існуючих систем централізованого водопостачання та будівництву нових водогонів на території громад. Необхідно розробити програми по вирішенню цього питання, визначити обсяги та джерела фінансування. Враховуючи, що в області активно виготовляється проектна документація щодо стратегічно-екологічної оцінки генеральних планів населених місць, це питання може бути розглянуто комплексно в складі визначеної документації.
