Пам'ятка для тих, хто від'їжджає за кордон
Чума - Мадагаскар
З 23 серпня по 30 вересня 2017 року на Мадагаскарі було зареєстровано 73 випадки передбачуваного, можливого і підтвердженого зараження легеневою чумою, в тому числі 17 хворих померли.
Станом на 30 вересня випадки легеневої чуми були зареєстровані в 10 містах.
До трьох найбільш зачеплених спалахом районів належать: столиця країни Антананаріву і передмістя (27 випадків, 7 смертей), Тоамасіна (18 випадків, 5 - смертельних) і Фаратсіхо (13 випадків, 1- смертельний).
На додаток до 73 випадків легеневої чуми з 1 серпня по 30 вересня було зареєстровано 58 випадків бубонної чуми, 7 хворих померли. Також були зареєстровані один випадок септичній чуми і один випадок чуми без вказівки форми захворювання.
Рекомендації ВООЗ щодо міжнародних поїздок.
Подорожуючим варто уникати контакту з полеглими тваринами, інфікованими тканинами чи матеріалами хворої людини, необхідно утримуватися від тісного контакту з пацієнтами, хворими на легеневу чуму. Захистити себе від укусів блох можна за допомогою використання репелентів для індивідуального захисту від москітів, які також ефективні проти блох та інших комах.
Подорожуючим не рекомендується самостійно приймати антибіотики для профілактики без консультації з медичним працівником. Після повернення з поїздки на Мадагаскар слід уважно стежити за станом здоров’я для своєчасного виявлення симптомів захворювання на чуму. У разі їх появи слід негайно звернутися за медичною допомогою і повідомити лікаря про нещодавню поїздку на Мадагаскар.
Основні факти.
Чума - це інфекційне зоонозне захворювання, що викликається бактерією Yersinia pestis.
Епідемії чуми траплялися в Африці, Азії і Південній Америці, однак з 1990-х років більшість захворювань людини чумою мала місце в Африці. До трьох найбільш ендемічних по чумі країн належать: Мадагаскар, Демократична Республіка Конго і Перу. На Мадагаскарі випадки бубонної чуми реєструються практично щороку під час епідемічного сезону (вересень-квітень).
Збудник, як правило, присутній в організмі дрібних ссавців (криси, мишовидні гризуни, ховрахи, тарбагани) і переноситься блохами, які живуть на них.
Чума передається від тварин людині через укус інфікованої блохи; шляхом безпосереднього контакту з інфікованими тканинами хворого та повітряно-крапельним шляхом (у випадку легеневої чуми).
Існують дві основні клінічні форми: бубонна і легенева. Найбільш поширеною формою є бубонна чума, яка характеризується наявністю болючих запалених лімфатичних вузлів.
При розвитку легеневої чуми - хворий стає особливо небезпечним для оточуючих ( у людини відмічається висока температура тіла, задишка, біль в грудях, кашель з виділенням пінного мокротиння з домішками крові).
Чума успішно лікується антибіотиками, тому рання діагностика і своєчасний початок лікування може врятувати життя хворого.
