Воші такі маленькі, але такі небезпечні

      З давніх давен воші вважались  постійними супутниками людини і були невід’ємною  її частиною. Але все змінилося у ХХ сторіччі, коли виявилось, що дані паразити являються переносниками особливо-небезпечних захворювань - епідемічного сипного та зворотного тифу, окопної лихоманки, захворювання Бриля. За історичними даними  неодноразово трансмісивні тифи носили характер епідемій. Кількість постраждалих підчас таких епідемій порівнювалось з втратами на полі бою під  час війни. Тому в сучасних умовах  приділяється велика увага своєчасній діагностиці педикульозу та боротьби з ним, з метою недопущення виникнення епідемій особливо-небезпечних захворювань.

    Воші не знають кордонів та не мають географічних вподобань. Згідно даних зарубіжної літератури випадки враження педикульозом  реєструються в США де щорічно реєструється від 6 до 12 млн. вражених осіб (Центр по контролю та профілактиці захворювань), в країнах Європейського союзу  зараженість населення може сягати до 15%, в країнах Африки та Азії зараження педикульозом є доволі поширене явище. Не виняток є і Україна. Річні показники враження населення України педикульозом становлять 38,6 на 100тис. населення. Окремо слід виділити показники враження населення Сумської області 167,7 на 100тис.населення, а по м. Сумах цей показник склав взагалі 406,3, що перевищує загальнодержавний у 10,5разів.

На людині паразитують три види вошей: головний, одежний та лобковий.

  На Сумщини як і по всій Україні найбільше реєструється головний педикульоз – 95%  і тільки 5% приходиться на одежний.

   Окремо слід відмітити той факт, що воші не вміють літати, стрибати, але вони вправно бігають зі швидкістю марафонця. Це означає , що враження відбувається тільки при безпосередньому контакті із завошивленою особою. Найбільш вразливими є діти, так як це вік найбільшої активності та спілкування. Діти постійно і непреривно контактують друг з другом під час ігор, в школі, дома, в дитячих таборах, садках, при обміні засобами особистої гігієни ( гребінці, рушники та інше). Адже дитині достатньо важко пояснити, чому не слід мінятися головними уборами. Цікавий і той факт, що від зараження ніхто не може бути застрахованим ( при відвідуванні перукарень, лазень, басейнів, транспорту та інше). На відміну від головних вошей –одежна менш рухлива та паразитує в складках натільної білизни, тому вразитись можна лише при дуже тісному спілкуванні із зараженою особою чи використанні брудної білизни завошивленого. Для лобкового педикульозу характерно враження статевим шляхом та в поодиноких випадках через використання чужих рушників, одягу та білизни.

     Як діяти у разі виникнення такої проблеми чи підозри?

     Вам можуть допомогти  фахівціцієї справи.  Державна  установа “ Сумський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України” , що розташована за адресою: вул. Троїцька, 57, або передзвонити за тел.25-01-63, де Вам нададуть спеціалізовану допомогу, визначать точний діагноз, допоможуть в профілактичній роботі, а при потребі проведуть санітарну обробку  або проконтролюють якість проведення санітарної обробки в домашніх умовах. А також можна звернутись у будь яку медичну установу за місцем проживання.

   Якщо у вас немає можливості дістатися до установи,  протипедикульозні заходи можна провести й в домашніх умовах, поєднуючи профілактичні та знищувальні заходи.

Дотримання поетапних заходів у боротьбі з вошима дасть бажаний результат.

Спершу обробити волосся протипедикульозними засобами, котрі доцільно придбати в аптечній мережі. До складу педикулоцидів входять: ”LAVINAL”, “Пара-плюс”, “Пермін”, “ХедРінг”, “Ніттіфор”, “Педилін”, ”Хігія”, “Делацет”, Педекс” та інше. Перед використанням обов’язково уважно вивчити інструкцію до застосування.

    Наступним етапом після застосування протипедикульозних засобів є повне видалення яєць, що знаходяться на волоссі. Яйця вошей надзвичайно міцно з’єднані з волоссям, тому при митті чи полосканні або вичісуванні густим гребенем видалити їх неможливо. В зв’язку  з цим позбавлятися яєць потрібно, механічно стискуючи пальцями кожну волосинку .Так як вкрай важко відрізняти живих яєць вошей та тих, що загинули, тому й видаляти потрібно як “живі “  так і  ”сухі” яйця.

Наступним кроком в протипедикульозній роботі є дезінсекційна  обробка речей: знищення вошей у постільній та натільній білизні та одягу завошивленого. Достатньо кип’ятіння, прасування речей, чистка пилососом чи камерним методом  ( попередньо зателефонувавши за тел..25-01-63).  Обробка приміщення  аерозольними дезінсектантами.

Поєднання основних частин профілактичних та знищувальних заходів і являється вирішенням проблеми зниження ураженості населення педикульозом.

 

Бажаємо Вам міцного здоров’я.

З повагою

 

 

Помічник лікаря-епідеміолога

відділення дезінфектології

Сумського міськрайонного  відділу

ДУ “ Сумський обласний лабораторний

центр Міністерства охорони здоров’я України”                         Лапоногова Н.І