ЖОВТА ГАРЯЧКА Пам'ятка для тих, хто від'їжджає за кордон

За останні два десятиліття в світі спостерігається зростання захворюваності на жовту гарячку. Експерти ВООЗ пов’язують цей факт зі зниженням імунітету населення до цієї інфекції, вирубкою лісів, урбанізацією, міграцією населення та зміною клімату.

Перелік країн, що мають у своїх межах ендемічні

та перехідні території за ризиком зараження на жовту гарячку

та при в’їзді до яких ВООЗ рекомендуєпроведення

щеплень проти жовтої гарячки

Ангола*

Аргентина

Бенін

Болівія

Бразилія

Буркіна-Фасо

Бурунді

Венесуела

Габон

Гамбія

Гана

Гвінея

Гвінея-Бісау

Гвіана

Демократична республіка Конго*

Еквадор

Екваторіальна Гвінея

Ефіопія

Камерун

Кенія*

Колумбія

Конго *

Кот-Д’Івуар

Ліберія

Малі

Мавританія

Нігер

Нігерія

Панама

Парагвай

Перу

Руанда

Сенегал

Сьєрра-Леоне

Судан

Суринам

Того

Тринідад та Тобаго (тільки Тринідад)

Уганда*

Французька Гвіана

Центральноафриканська республіка

Чад

*реєструвались спалахи жовтої гарячки у 2016р.

 

ü Жовта гарячка – гостре вірусне  захворювання. Хвороба починається раптово з  високої температури, різко вираженої загальної інтоксикації, з геморагічним синдромом, ураженням печінки з жовтяницею, нирок та інших органів.  Смертність  складає від 5% до 20 %, а під час  спалахів до 50%.

ü Резервуаром збудників у природних осередках (джунглях) є мавпи, можливо їжаки, сумчасті, гризуни. Переносниками збудників є комарі Aedes sympsoni, Aedes africanus, які нападають на людей під час перебування їх у джунглях, роботі на плантаціях тощо. Підвищення рівня захворюваності на жовту гарячку спостерігають після сезону тропічних злив, коли розмноження комарів надзвичайно активне навіть у найменших водоймах і резервуарах.

ü В Україні комарів, здатних переносити жовту гарячку, немає Однак сучасним авіаційним транспортом можливе завезення з тропічних зон не тільки хворих на жовту гарячку, але і заражених вірусом переносників, які можуть виживати в навколишньому середовищі декілька діб у літній період й за цей час інфікувати людей поблизу аеропортів.

ü Жовтій лихоманці можна запобігти щепленнями. Однієї дози вакцини від жовтої лихоманки досить для формування  імунітету, що зберігається протягом всього життя людини.

ü У відповідності до положень Міжнародних медико-санітарних правил  жовта гарячка є єдиним із захворювань, що потребує проведення вакцинації при в’їзді до країн, де існує ризик інфікування вірусом жовтої гарячки.  

 

ü  Щеплення проводять не пізніше, ніж за 10 днів до виїзду в ендемічну країну. Перелік кабінетів щеплень, в яких проводиться вакцинація проти жовтої гарячки, розміщений на сайті МОЗ України (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/perelic_03_19112013.html).