Увага, трихінельоз!

Увага, трихінельоз!

Державний заклад «Український центр контролю та моніторингу захворювань МОЗ України» повідомив про спалах трихінельозу в Миколаївській області. В кінці червня поточного року в с.м.т. Доманівка було зареєстровано три випадки трихінельозу в одній родині. Хворі звернулися за медичною допомогою зі скаргами на підвищення температури тіла до 380, загальну слабкість, головний біль, набряк та свербіж очей. Пізніше з’явилися набряк обличчя і біль у м’язах, температура підвищилася до 390. За даними лабораторного обстеження в загальному аналізі крові виявлено підвищену кількість еозинофілів до 20-23%, імунологічне  дослідження сироватки крові дало позитивний результат на трихінельоз.

При епідеміологічному розслідуванні вогнища встановлено, що 30 травня 2015р. хворі разом із родичами та сусідами вживали в їжу шашлики із свинини. М’ясо подвірного забою було закуплено у приватної особи, мешканця с.м.т. Доманівка, ветеринарно-санітарна експертиза м’яса не проводилась. Всього вживало шашлики 12 осіб. За даними результатів лабораторних досліджень активно виявлено четвертого хворого та призначене профілактичне лікування ще 6-ти особам, які вживали шашлики.

В останні 5 років в Україні, на фоні збереження тенденції до зниження  захворюваності населення на трихінельоз, було зареєстровано 5 спалахів трихінельозу серед людей в Херсонській, Чернівецькій, Миколаївській та Чернігівській областях, де захворіли 11 осіб та вживали в їжу уражені м’ясопродукти 85 осіб, з них 7 дітей.

Погіршенню ситуації з трихінельозу в останні роки в Україні сприяли: наявність природних та синантропних вогнищ трихінельозу, розвиток приватних господарств та порушення при цьому санітарно-ветеринарних правил утримання і реалізації свиней їх власниками, зменшення об’єму дератизаційних заходів,  зростання  числа  нових  неблагополучних  пунктів  з   трихінельозу.

На території Сумської області протягом останніх 10 років випадки трихінельозу серед людей не зареєстровані (5 випадків трихінельозу були виявлені в 1995, 2000 та 2003 роках, у жителів м. Суми та Глухівського району), проте ризик захворювання зберігається. Підставами для несприятливого прогнозу, зокрема, є порушення правил торгівлі м`ясом і м`ясопродуктами, наявність стихійних ринків, порушення правил забою тварин та утилізації боєнських відходів і трупів тварин.

Трихінельоз - це гостре паразитарне захворювання людей і тварин, яке виникає після споживання зараженого личинками трихінел м`яса свиней та диких кабанів.

Найхарактернішими клінічними ознаками трихінельозу є лихоманка, набряк обличчя, повік, біль у м`язах, крововиливи у склери, шлунково-кишкові розлади та підвищення кількості еозинофілів в крові.

При тяжкому перебігу виникають ускладнення - ураження серцево-судинної, центральної нервової систем, органів дихання та шлунково-кишкового тракту. Основною ж причиною смерті унаслідок захворювання на трихінельоз є гострий алергічний міокардит.

Щоб не допустити поширення захворювання на трихінельоз серед людей і тварин, необхідно суворо дотримуватись певних правил:

-  купувати лише клеймоване м`ясо у спеціально відведених місцях на ринках, у магазинах, торгових павільйонах,  при потребі

-  вимагати від продавця довідки ветсанекспертизи з результатами дослідження м`яса на трихінельоз;

-  не можна куштувати сирий фарш;

-  вживати в їжу м'ясо та м’ясопродукти, які пройшли ветсанекспертизу;

-  забій свиней варто проводити тільки на бойнях або на спеціалізованих забійних майданчиках, у домашніх умовах це можна робити лише у виняткових випадках з дозволу селищної ради та ветлікаря;

щоб запобігти зараженню домашніх тварин трихінелами, необхідно систематично проводити дератизацію стійлових приміщень;

-  не можна годувати свиней відходами з бойні, зараженими залишками диких звірів.

Епідеміологи наголошують: туші інвазованих трихінелами свиней, забитих на полюванні диких тварин, а також трупи собак, котів, гризунів треба спалювати, закопувати їх на худобомогильниках заборонено.

А трихінельозне м`ясо та м`ясні продукти слід негайно знищити. Бо ні соління, ні замороження, ні копчення і, навіть, термічна обробка, не гарантують знешкодження личинок паразита.