Увага! Дирофіляріоз!
Увага! Дирофіляріоз!
Ситуація з дирофіляріозу в країні є нестійкою: в останні 10 років захворюваність людей зросла у 2,4 рази. За період 2004-2013 років в Україні зареєстровано понад 1,5 тисячі випадків дирофіляріозу. Найбільше хворих (від 100 до 150) було виявлено у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві. У 2013 році зареєстровано 252 випадки.
В Сумській області за період з 2004-2013 років виявлено 66 хворих дирофіляріозом, з них в 2013 р. - 10. За 6 місяців 2014 р. виявлено 5 хворих.
Дирофіляріоз був зареєстрований в 8 районах та 10 містах, з них найбільше випадків - в містах Суми – 33 (50%), Ромни - 6 (9%) та Шостка – 4 (6%).
Хворі зверталися за медичною допомогою зі скаргамина почервоніння шкіри, появу пухлини, набряку, біль, почуття свербежу, пересування паразита під шкірою, підвищення температури тіла, головний біль, нездужання. Під час операції гельмінти були видалені з області голови і шиї, тулуба, верхньої і нижньої кінцівок, грудної залози, легень та статевих органів. Найчастіше, у 42% хворих, було виявлено ураження очей. Міграція паразита під шкірою спостерігалася в 35% випадків
Дирофіляріоз – це тканинний гельмінтоз з тривалим перебігом хвороби, збудником якого є круглий ниткоподібний гельмінт білого кольору – дирофілярія, довжиною від 4 до 15 см.
Дирофіляріоз – це єдиний в Україні гельмінтоз, який передається через укуси кровосисних комах. Зараження людей відбувається в основному при укусах комарів, інвазованих личинками паразита.
Основним джерелом зараження є собаки, в організмі яких паразитують дорослі гельмінти. Самка паразита за добу виділяє в кров від 5 до 30 тис. личинок. За даними фахівців державної служби ветеринарної медицини в області ураженість собак в 2012 р досягла 16%, в містах Суми – 21%, Шостка -27%.
Основні симптоми хвороби - це поява на шкірі різних утворень у вигляді затвердіння, набряку, при цьому виникає почуття болю, свербежу, ворушіння. При ураженні органу зору виникає біль, різь, свербіж, набряк повік, сльозотеча, переміщення та відчуття чужорідного тіла. Паразит може мігрувати під шкірою на значну відстань зі швидкістю до 30 см на добу.
Діагностика базується на даних клінічного обстеження хворого і епідеміологічного анамнезу. Як додатковий метод діагностики використовують УЗД м’яких тканин і комп’ютерну томографію в місці можливої локалізації гельмінта. Основним методом діагностики є біопсія видалених підшкірних утворень з обов’язковою ідентифікацією видаленого паразита. В стадії розробки дослідження методом полімеразно-ланцюгової реакції для діагностики дирофіляріозу.
У тварин з метою діагностики проводять біопсію підшкірних утворень, а також дослідження крові на мікрофілярії, при цьому забір крові проводять пізно ввечері або рано вранці.
Найбільш ефективним є хірургічне видалення паразита. Медикаментозне лікування в більшості випадків не дає очікуваного результату з причини частого виникнення рецидивів.
Профілактика дирофіляріозувключає своєчасне виявлення і лікування хворих тварин, боротьбу з переносниками паразита та захист населення від нападу комарів.
У зв’язку з тим, що основним джерелом зараження людей дирофіляріозом є собаки, найбільш дієвим заходом щодо недопущення поширення хвороби є регуляція чисельності собак в населених пунктах, організація притулків для бродячих тварин, дотримання правил утримання тварин їх власниками, своєчасний огляд і лікування у ветеринарного лікаря.
Боротьба з переносниками збудника дирофіляріозу проводиться шляхом ліквідації місць їх виплоду (зменшення зони мілководдя, розчистка каналів, заходи проти підтоплення і затоплення територій і будинків), а також проведення дезінсекційних заходів з метою знищення комарів. Це стосується і підвальних приміщень житлових будинків, де із-за частих аварій сантехнічних комунікацій виникають місця виплоду комарів. Така ситуація загрожує жителям цих будинків зараженням збудником дирофіляріозу. Тому, законодавством передбачено проведення профілактичної дезінсекції підвальних приміщень двічі на рік.
Захист від укусів комарів повинен здійснюватись як під час перебування в приміщенні, так і поза ним.Для недопущення зальоту комарів вікна приміщень захищають сітками. При виявленні комарів, що залетіли до помешкання, їх знищують механічно або за допомогою аерозольних інсектицидів та елекрофумігаторів.Для запобігання нападу комарів поза приміщенням застосовують дозволені для використання МОЗ України репеленти - креми, гелі, спиртові розчини, аерозолі, які відлякують комах.Використання репелентів особливо доцільне під час проживання в польових умовах, в наметових містечках.
