Ризик завозу малярії.
Ризик завозу малярії.
Малярія залишається найбільш важливою світовою проблемою охорони здоров’я.
Ризик зараження малярією існує в 110 країнах тропічного та субтропічного клімату, де мешкає 3,4 мільярдів людей. За даними ВООЗ, в світі щороку понад 200 мільйонів людей заражається малярією та 660 тисяч осіб вмирає від малярії (в середньому одна особа вмирає кожні 30 секунд), 80% смертельних випадків від малярії припадає на Африку. В Європі кожного року близько 30 000 відвідувачів небезпечних районів хворіють на малярію, з них від 1 до 4% вмирає.
Малярія — це гостра трансмісивна інфекційна хвороба, яку спричиняють чотири види найпростіших паразитів роду плазмодіїв. Джерелом інфекції є хвора людина або паразитоносій. Зараження відбувається під час укусу самкою малярійного комара. Можливе зараження при переливанні інфікованої донорської крові, при використанні недостатньо простерилізованого інструментарію, трансплацентарно, під час пологів.
Основними проявами малярії є періодичні приступи гарячки, збільшення печінки та селезінки, анемія. Найбільш небезпечною є тропічна малярія, для якої характерний надзвичайно швидкий прогресуючий перебіг хвороби з наростанням церебральної і ниркової патології, що без своєчасного лікування ефективними протималярійними препаратами спричиняє летальний наслідок
Епідеміологічна ситуація з малярії в Україні є нестійкою, про що свідчить:
- постійний завіз малярії на територію України, 14% зареєстрованих випадків складає триденна малярія вівакс, реєстрація більшості випадків в сезон передачі малярії, що є епіднебезпечно;
- збільшення, в останні 5 років, питомої ваги тропічної малярії з 20% до 67% та наявність тяжких форм її клінічного перебігу з летальним наслідком;
- сприятливі умови для поширення хвороби (стабільна чисельність переносників збудників малярії).
За період 1974-2008 років в Україні було зареєстровано 6,5 тисяч випадків завізної малярії, з яких 31 закінчився летально (0,5%). Протягом останніх 5 років в Україні серед цивільних громадян зареєстровано 327 випадків малярії, з них 15 випадків закінчилися летально (4,6%). В 2013 р. зареєстровано 78 випадків маляріїв 22 регіонах, в т.ч. 4 летальні від тропічної малярії (5,1%).
В Україну малярія завозилася з 57 країн, 86% випадків завезено з країн Африки, 12,6% з Азії, 1% з Латинської Америки, 0,4% - країн СНД.
Основною причиною летальних випадків є не проведення хіміопрофілактики або нерегулярний прийом протималярійних препаратів особами, які виїжджають в ендемічні на малярію країни, пізнє звернення хворих за медичною допомогою (на 6-10 день від початку захворювання), яке спричинило пізню діагностику.
Епідемічна ситуація з малярії в Сумській областіхарактеризується постійною загрозою завізної малярії: щорічно в область прибуває від 1 до 4 тисяч осіб з 30 - 52 країн, ендемічних на малярію, серед них: туристи, миротворці, відряджені з підприємств, іноземні студенти і мігранти.
За період з 2000 по 2013 рік зареєстровано 19 випадків малярії, з них 1 летальний. На територію області малярія завозилась з Індії, Єгипту, Танзанії, Республіки Чад, Конго, Уганди, Нігерії, Кот-д′Івуару, Таджикистану і Росії. В 2013 р. зареєстровано 3 випадки малярії: 1 в м. Суми, викликаний збудником овале малярії у студента Сумського державного університету, який прибув з Нігерії та 2 випадки, викликані збудником вівакс малярії в Кролевецькому районі, завезені з Російської Федерації. Хворі працювали на будівництві в м. Москва, спілкувалися з громадянами Узбекистану та Таджикистану.
В лікувально-профілактичних закладах та установах Державної санепідслужби залишилися на обліку 133 особи, які в різні роки перехворіли на малярію.
22% гідрооб’єктів області заселені личинками малярійних комарів. Малярійний сезон тривав 135 діб: з 9 травня по 20 вересня.
За показниками, які визначають вірогідність виникнення місцевої передачі збудників малярії (щорічна реєстрація випадків малярії, тривалість малярійного сезону), територія області відповідає І регіону з високим маляріогенним потенціалом.
Зважаючи на сучасну епідемічну ситуацію основними заходами попередження епідемічних ускладнень малярії є своєчасне виявлення, госпіталізація та лікування хворих. З метою недопущення клінічних ускладнень тропічної малярії, на разі з ранньою діагностикою та своєчасним лікуванням виявлених хворих, надзвичайно актуальним є проведення індивідуальної хіміопрофілактики малярії особам, які виїжджають в ендемічні країни та повертаються в Україну.
Препаратом вибору для хіміопрофілактики малярії в районах з резистентністю збудників до хлорохіну є мефлохін (ларіам). Хлорохін (делагіл) з метою хіміопрофілактики призначається тільки в осередках, де зберігається чутливість до нього збудників малярії.
Важливе значення має боротьба з переносником: меліоративні роботи, обробка місць виплоду комарів ларвіцидними та імагоцидними препаратами, використання біологічних методів. З метою захисту людей від укусів комарів застосовують репеленти, сітки на вікнах, накомарники.
