7 квітня – Всесвітній день здоров’я

7 квітня – Всесвітній день здоров’я.

В 2014 р. він присвячений трансмісивним хворобам.

Трансмісивні хвороби - це інфекційні та паразитарні захворювання людей і тварин, які передаються комахами від хворого організму (або носія інфекції) здоровому. Зараження людини цими хворобами може відбуватися від хворої людини або тварини через укуси кліщів і комах (комарів, москітів, мошок, мокреців, ґедзів та ін.).

Це досить велика група небезпечних захворювань, їх налічує близько двохсот. Найбільш відомі з них: малярія, лейшманіоз, вірусні енцефаліти, хвороба Лайма, висипний та поворотний тифи, чума та інші. Деякі з них набули значного поширення, особливо в тропічних країнах, зокрема в Африці. Так, щорічно в світі малярія позбавляє життя близько 700 тис. чоловік. Кожну хвилину в Африці від малярії помирає одна дитина. Щорічно до 1,5 млн чоловік хворіють на лейшманіоз, до 40% населення світу знаходяться в зоні ризику захворювання на лихоманки.

В Україні серед трансмісивних інфекційних хвороб особливе епідемічне значення через наявність переносників збудників та сприятливі клімато-географічні умови, мають малярія, лейшманіоз, дирофіляріоз, кліщовий вірусний енцефаліт, хвороба Лайма, туляремія, гарячка Західного Нілу, марсельска та Ку-гарячки.

В країні, після ліквідації місцевої малярії у 1960 році, мають місце завізні випадки цього захворювання. За період 2011-2013 років завезено 220 випадків малярії.

Дірофіляріоз - єдиний трансмісивний гельмінтоз, що реєструється в країні і має тенденцію до зростання. За останні 15 років захворюваність населення дирофіляріозом  зросла у 67 разів. За 2011-2013 роки в Україні зареєстрований 741 випадок цієї хвороби.

Актуальність проблеми лейшманіозів в країні підтверджується реєстрацією як завізних випадків шкірного, так і місцевих випадків вісцерального лейшманіозу, 2 з яких були летальними. Переносники збудників лейшманіозів – москіти, реєструються в АР Крим, м. Севастополі та Одеській області.

Найбільше випадків кліщового вірусного енцефаліту (КВЕ) зареєстровано в Криму та на Волині. За період з 1955 року в країні мали місце 596 випадків КВЕ

Захворюваність на іксодовий кліщовий бореліоз, або хворобу Лайма, має тенденцію до зростання, у 2013 зареєстровано 1927 випадків.

Для Сумської області з трансмісивних хвороб на цей час актуальними є малярія, дирофіляріоз та хвороба Лайма або кліщовий бореліоз.

Епідемічна ситуація з малярії в Сумській областіхарактеризується постійною загрозою завізної малярії: щорічно в область  прибуває від 1 до 4 тисяч осіб з 30 - 52 країн, ендемічних на малярію. За період з 2000 по 2013 рік зареєстровано 19 випадків малярії, з них 1 летальний. На територію області малярія завозилась з Анголи, Індії, Єгипту, Танзанії, Республіки Чад, Конго, Гвінеї, Нігерії, Кот-д’Івуару, Азербайджану, Таджикистану і Росії. В 2013 р. зареєстровано 3 випадки малярії. В лікувально-профілактичних закладах та установах Державної санепідслужби залишилися на обліку 133 особи, які в різні роки перехворіли на малярію. 22%  гідрооб’єктів області заселені личинками малярійних комарів.

Дирофіляріоз зареєстрований в 24 населених пунктах 14 адмінтериторій області. Найбільше хворих зареєстровано в м. Суми – 37 (48,7%). Найчастіше спостерігалося ураження очей – 32 випадки (42%).Джерелом зараження є собаки, в організмі яких паразитують дорослі гельмінти. В  області ураженість собак в різні роки досягає від 2 до 36%. Зараження людей відбувається при укусах комарів, інвазованих личинками паразита.

Хвороба Лайма з природно вогнищевих інфекцій на сьогодні найбільш поширена на території області:в 2013 р. зареєстровано 69 випадків.

Випадки туляремії були зареєсровані в С.Будському та Шосткинському районах: 2011р. – 8, 2012 р. – 2 випадків.

Специфічна профілактика вказаних трансмісивних інфекцій у сучасних умовах застосовується лише при кліщовому вірусному енцефаліті, туляремії та Ку-гарячці. Профілактика інших є неспецифічною, оскільки вакцини відсутні, розробляються або недостатньо ефективні.

Основним заходом профілактики малярії є проведення  індивідуальної хіміопрофілактики малярії особам, які виїжджають в ендемічні країни та повертаються в Україну. Препаратом вибору для хіміопрофілактики малярії в районах з резистентністю збудників до хлорохіну є мефлохін (ларіам). Хлорохін (делагіл) з метою хіміопрофілактики призначається тільки в осередках, де зберігається чутливість до  нього збудників малярії.

До неспецифічних заходів профілактики  трансмісивних хвороб належить захист від укусів (присмоктування) комах та кліщів. Це можливо шляхом зменшення кількості переносників збудників хвороб в природних вогнищах інфекцій, знищенням диких тварин, що є природнім резервуаром інфекції (гризунів) та використанням індивідуальних засобів захисту людей від укусів кровососних комах та кліщів шляхом використання репелентів і дотримання правил поведінки за містом, в лісових масивах.