Опісторхоз на Шосткинщині – медико-соціальні та епідеміологічні проблеми

Опісторхоз на Шосткинщині – медико-соціальні  та епідеміологічні проблеми.

 

 

 

      У Шостці опісторхозна інвазія  вперше діагностовано  у 1957 р. ( 2 дорослих) ,  у Шосткинскому районі  у 1970р..  У 1973 – 1975 рр. бригадою Шосткинської  райсанепідстанції  обстежено 573 особи  із числа  мешканців с. Пирогівка та с.Коротченково, виявлено 1 хворий. Названі населені пункти  розташовані на березі річки Десна і населення традиційно  вживає річну рибу, виготовлену за різноманітними рецептами. У 1982р., виконуючи обласну комплексну програму  з боротьби з опісторхозом, у Шосткинському районі обстежено 5384 особи, опісторхоз виявлено в 12 населених пунктах у 349 мешканців, показник захворюваності дорівнював 964,1 на 100 тис. населення. Таким чином, період з 1975 р. необхідно  вважати періодом активного формування природного осередку в регіоні. Така  передісторія .

     В наступні роки показники захворюваності були різноманітні, найбільш  низькими були  у 1988-2002рр. ( місто)  та у 1996-2002рр. (район).  У 2003 році  в зв’язку з реорганізацією системи лабораторної  діагностики паразитарних хвороб  та  змінами  в підході  визначення контингенту, які підлягали обстеженням на наявність збудника, показники захворюваності суттєво збільшились. Так, у 2001-2002рр. серед населення міста інвазія не реєструвалась, у 2003 р. показник дорівнював 23,3  на 100 тис. населення,  до 2007 р. він збільшився  в 10,7 разів  и досягнув  рівня 249,6. Аналогічна  тенденція динаміки захворюваності  зареєстровано в районі: у 2001-2002рр. інвазія не реєструвалась, у 2003 році показник  дорівнював 101.4, у 2007р. – 280,3 на 100 тис. населення.

      Високий епідемічний  потенціал осередку ( чисельність джерела інвазії) та низький рівень санітарно - екологічних заходів  з питання охорони відкритих водоймищ, залишаються причинами подальшого розширення кордонів розповсюдження збудника  у регіоні та за його межі. Медико - соціальну  та епідемічну  важливість опісторхозу необхідно підтвердити наступними даними. Так , питома вага  мешканців  міста  та району, хворих  опісторхозом,  від числа, які захворіли у Сумській області, у 2011році дорівнювала 54,8%, у 2012 р. -52,4%, 2013р.-62,7% відповідно. У всіх хворих діагностовано хронічну форму інвазії. У 2012р.,  коли був виявлено опісторхоз,  лікування пройшли 71% мешканців міста та 60% району, у 2013р. -60% та 45% відповідно. Із бюджету кошти на лікування не виділялись. У 2013 р. питома вага хворих старше 60 років у місті дорівнювала 30,1%, у районі - 33,3%: із сімейного бюджету виділити більше ніж 700грн. на лікування вельми важко. Так і для працюючих. В зв’язку з цією та іншими причинами на 01.01.14р. як активні джерела збудника знаходяться на обліку 461 хворий у місті та 299 у районі.

      Наказу МОЗ України № 554 „  Об усилении мероприятий по борьбе  и профилактике описторхоза  в Украинской  ССР” у

 поточному році виповнюється 30 років, його основні положення втратили актуальність. Для прикладу: вказаному документі оговорено лабораторна діагностика за клінічними ознаками. Всім відомо атиповий перебіг  гострого періоду,  захворювання виявляється  в хронічній формі при обстеженні пацієнтів з різними діагнозами. Про необхідність обстеження  членів родини захворілого, як найбільш важливим заходом  з активного виявлення хворого, не сказано взагалі: у 2012р. санепідслужбою обстежено 22 таких особи, із інвазією виявлено 4, у 2013 р. -14 та 8 відповідно.

      Протягом січня – лютого 2014р. з  вперше встановленим діагнозом  у місті зареєстровано 28 хворих, у районі-15. У бюджеті КЗ „ Шосткинська ЦРЛ” на 2014 р. на лікування хворих опісторхозом виділено 2,5 тис. грн.., для лікування хворих, які мешкають у районі, бюджетні кошти не виділено.

      Опісторхоз залишається головною інфекційною патологією населення регіону. Своєчасне лікування, тобто виключення хворого із безперервного ланцюга розповсюдження збудника, для чого необхідно цілеспрямоване фінансування - головна задача  в оздоровленні природного осередку. Одночасно необхідно посилити контроль за попередженням реалізації річної риби  у містах несанкціонованої торгівлі, приведення берегової зони ( річки, ставки та інш.)  в належний санітарний стан.

 

      Досвід оздоровлення природних осередків опісторхоза у Сумській області мається: у 2013р. серед населення В. Писарівського району  зареєстровано 5 хворих , у Кролевецькому -11.