СКІЛЬКИ СОЛІ МОЖНА ЇСТИ, ЩОБ НЕ ШКОДИТИ ЗДОРОВ'Ю
СКІЛЬКИ СОЛІ МОЖНА ЇСТИ, ЩОБ НЕ ШКОДИТИ ЗДОРОВ'Ю
Сьогодні 13 березня проводиться Всесвітній тиждень обізнаності про солі. Так солити чи ні? Давайте розбиремося в цьому питанні.
На кожному обідньому столі стоїть сільниця, яка нічим не приваблює нашої уваги. Кухонна сіль – звичайнісінька речовина. Зі шкільної лави кожен з нас знає про її хімічний склад, але не кожен знає, що через сіль колись племена кочували з однієї країни в іншу, вирували війни, спалахували повстання. Тепер же ми зазвичай не помічаємо, яку роль відіграє в нашому житті сіль.
Сіль одна з найстаріших і найбільш використовуваних приправ. Археологи виявили, що сіль використовується вже більше 8000 років. Солоний смак один з п’яти основних смаків, які ми відчуваємо, поряд із солодким, кислим, гірким і умамі. Що цікаво, на формування смаку солі впливають родовища, мінеральні речовини і методи випаровування. Саме завдяки цьому ми отримуємо сіль з різною текстурою, смаком і застосуванням.
РІЗНОВИДИ СОЛІ
КУХОННА СІЛЬ
Це основний вид, яким користується більшість людей. Кухонна вона тому, що після видобутку її поміщають у воду і очищають від інших мікроелементів, а потім випаровують для створення однорідного продукту. Столова сіль зазвичай на 97-99 відсотків складається з хлориду натрію з деякими добавками, що перешкоджають злежуванню. Часто кухонна сіль також містить йодид, який є важливою поживною речовиною. Така сіль називається йодованою, але при цьому вона не є джерелом йоду.
КОШЕРНА СІЛЬ
Це очищена сіль з кристалами більшими, ніж у звичайної кухонної солі, і без добавок (наприклад, йодиду). Попри свою назву, тільки деякі бренди дійсно відповідають кошерним вимогам. Назва насправді пов’язана з тим, що цей тип великої кристалічної солі використовується при приготуванні кошерного м’яса. На смак вона не відрізняється від кухонної. Пам’ятайте, що чайна ложка кошерної солі важить набагато менше, ніж звичайна. Тому не треба замінювати їх в однаковому співвідношенні.
МОРСЬКА СІЛЬ
Морська готується з морської води, яка випаровується. Залежно від місцевості, звідки надходить вода, мінерального складу і методу випаровування, морська сіль може мати багато відмінностей. Ванни з морською сіллю використовують для лікування вульгарного іхтіозу, атопічного дерматиту та деяких інших дерматологічних захворювань.
РОЖЕВА СІЛЬ
Гімалайська сіль, відома своїм яскраво-рожевим відтінком і видобувається в регіоні Пенджаб в Пакистані, в основному в соляній шахті Хевра. Менш відома болівійська версія видобувається в Андах. Рожевий колір солі обумовлений слідами оксиду заліза, але сама сіль це переважно хлорид натрію і має ті ж якості, що і звичайна кухонна сіль.
ГІМАЛАЙСЬКА ЧОРНА СІЛЬ
Одна з найцікавіших солей і, насправді, вона більш пурпурно-червоного кольору, ніж чорного. При подрібненні вона набуває рожевого відтінку, але її офіційна назва, «кала манак» і перекладається як «чорна сіль». Такий колір вона має завдяки мінералу грейгіт, а різкий запах — від вмісту сірки. Сіль має прохолодну квадратну кристалічну структуру.
СВАНСЬКА СІЛЬ
Сванська сіль це більше суміш спецій, ніж чиста сіль. Але готується вона зі звичайної приправи і суміші трав, які ростуть в регіоні Сванетії. Сванетія — високогірний і важкодоступний район Грузії.
КОНОПЛЯНА СІЛЬ
Вважається, що така сіль була обов’язковим атрибутом на столах наших предків. Готується вона, як і сванська, з тією лише різницею, що до кухонної солі додавалися місцеві трави, а ще смажене насіння конопель. Така приправа відмінно підходила до картоплі і каш.
Який би різновид солі ви не вживали, пам’ятайте, що добова норма солі для дорослої людини 5 грамів. Повністю відмовлятися від солі не варто, адже її молекули також важливі для здоров’я. Крім солі, використовувати ще й різні спеції (сушені трави, суміш перців, куркуму, часник, цибулю, селеру, тощо). Готову їжу не досолюємо. Для цього краще забрати сільничку зі столу.
Стежте за своїм здоров’ям, і воно зробить Ваше життя щасливим! Будьте здорові!
