Цей небезпечний метал.
Цей небезпечний метал.
Ртуть –метал сріблясто-білого кольору, який при звичайних умовах є рідким., легко рухомий і надзвичайно отруйний. Це самий легкоплавкий метал. Температура плавлення рідкої ртуті мінус 39 С, а випаровується ртуть при температурі 18 С і чим вища температура повітря тим інтенсивніше випаровується цей небезпечний метал. Пари ртуті не мають запаху, кольору і можуть бути виявлені тільки за допомогою спеціальних приладів.
В рідкому стані ртуть легко рухома, а при легкому ударі поділяється на дрібні фракції (кульки).
Ртуть відноситься до речовин першого класу небезпеки згідно Гігієнічних регламентів гранично-допустимих концентрацій хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць. Середньодобові гранично-допустимі концентрації парів ртуті становлять: для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень – 0,0003 мг/м куб, для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м куб.
Будь-яка кількість ртуті, що потрапляє до організму людини може бути небезпечною для здоров’я. З парами цей важкий метал легко проникає в організм людини, спочатку потрапляючи в легені, а вже потім, з кров’ю розноситься до життєво важливих органів: нирок, головного мозку, печінки, серця, шлунково-кишкового тракту.
Найчастіше зустрічаються хронічні отруєння парами ртуті «меркуріалізм», симптомами яких можуть бути: головний біль, тремтіння кінцівок, втрата пам’яті, концентрація уваги, надмірна втома, сонливість, відсутність апетиту, з’являється металічний присмак у роті, захворювання порожнини рота (гінгівіти, стоматити).
Гостре отруєння відбувається при попаданні парів ртуті в організм у великій кількості – при концентрації в повітрі 0,2 мг/м куб і більше. Симптомами гострого отруєння є посилене слиновиділення, головний біль, нудота, блювання, підвищення температури тіла, сухий кашель, металічний присмак у роті, опухання і кровотеча ясен, запаморочення, тремор кінцівок, ядуха, ртутна облямівка синьо-чорного кольору навколо зубів.
Частіше всього контакт з ртуттю в побуті відбувається коли при необережності розбивається медичний термометр в якому знаходиться близько 3 грамів ртуті або ртутних ламп.
Випадково розбитий термометр вимагає дотримання безпечного алгоритму дій. З метою скорочення термінів і обсягів демеркурізації, попередження розносу ртуті і недопущення забруднення інших приміщень:
- по-перше необхідно вивести всіх мешканців та домашніх тварин з приміщення, закрити двері і відчинити вікна, кватирку, при цьому не створюючи протягу, щоб забруднення повітря не поширювалось по оселі.
Перед тим як почати збирати ртуть необхідно на руки надіти рукавички з непроникаючого матеріалу, а на взуття будь-які пакети, для захисту дихальних шляхів скористатися вологою марлевою пов’язкою.
Починати збирати ртуть необхідно від периферії до центру місця де був розбитий темометр, щоб не збільшувати площу забруднення.
Ліквідацію крапель ртуті починають з підтягування їх один до одного за допомогою паперу, змочений водою, олією, олов’яної фольги, адже упіймати невеликі сріблясті кульки руками абсолютно неможливо. Дрібні частинки ртуті збирають пензликом, клейкою стрічкою. Решту крапель втягують гумовою грушею. Зібрану ртуть, використані інструменти, папір занурюють у банку з холодною водою, а краще використати розчин марганцівки та герметично закривають. Потім за допомогою ліхтарика необхідно переконатися у повній відсутності крапель ртуті. Якщо ртуть потрапила під плінтус або підлогу необхідно вичистити її звідти, скільки часу це не зайняло.Із щілин краплі ртуті можна дістати за допомогою медичного шприца з товстою голкою.
Не можна прибирати речовину віником, побутовим порохотягом, тому що за рахунок дроблення крапель і нагрівання випаровування парів парів ртуті посилюється в десятки разів.
Після збору ртуті, підлогу де розлився метал необхідно обробити розчином перга манату калію (марганцівка) з розрахунку 2 г на 1 літр води, або розчином хлорного вапна, після чого використовують мильно-содовий розчин – на 10 л води 400 гр мила і 500 гр соди.
Банку з ртуттю та усі предмети які використовувались для збору металу потрібно помістити в щільний пакет.
Як звичайне побутове сміття ртуть утилізувати не можна. Потрібно подзвонити в регіональну службу Міністерства з надзвичайних ситуацій де фахівці нададуть Вам необхідну інформацію щодо подальшої утилізації ртуті.
Після завершення комплексу заходів з демеркурізації у всіх приміщеннях бажано провести заміри ртуті. Якщо концентрація парів ртуті не перевищує гранично-концентрацію демеркурізація вважається закінченою.
Для профілактики наслідків розбитого термометра протягом місяця щодня необхідно проводити щоденні вологі прибирання приміщення бажано з хлорвмісними сполуками низької концентрації і часті тривалі провітрювання.
