Гігієнічна характеристика джерел електромагнітного випромінювання (ЕМВ), розміщених на території Сумської області та державний санітарно-епідеміологічний нагляд за радіотехнічними об'єктами (РТО), які є джерелами ЕМВ

Наше сьогодення характеризується стрімкими темпами розвитку телекомунікацій.

Протягом останніх 20 років в масові послуги зв'язку увійшли доступ до Інтернету та стільниковий зв'язок, факс та електронна пошта, цифрове телебачення та супутниковий зв'язок.

   За рахунок впровадження волоконнооптичних ліній зв'язку,  цифрових систем передачі та об'ємів трафіку, з'явилось багато нових телекомунікаційних технологій: ISDN, IP-телефонія, ADSL, АТМ та ін.

  На сьогодні на території Сумської області широко провадять свою діяльність з використанням джерел електромагнітного випромінювання  близько 30 суб'єктів господарювання.

  Більшість таких джерел належить операторам мобільного зв'язку та інтернет-провайдерам.

  Кількість джерел ЕМВ з кожним роком зростає, але вже не такими швидкими темпами, як, наприклад, 10 років тому.

За даними статистичної звітності на обліку Державної санітарно-епідеміологічної служби Сумської області знаходиться 976 джерел ЕМВ, з них 82 % становить мережа мобільного зв'язку та Інтернет.

Кожен з таких джерел створює в навколишньому середовищі електромагнітне поле  широкого діапазону частот та різної потужності.

Найпотужнішими джерелами ЕМВ є радіотелевізійні центри та станції, зона покриття яких сягає десятки кілометрів.

Електромагнітне випромінювання, що створюється радіотехнічними засобами аеропортів, прикордонної та митної служб має відносно локальний характер розповсюдження та впливу на населення. Воно, в основному, має місце в тих районах, де ці засоби розташовані.

Радіус зони впливу базових станцій мобільного зв'язку та безпроводових мереж відносно невеликий, в містах він складає близько 100-200 м, а в сільській місцевості та за межами населених пунктів — до 1 км і більше.

Основна кількість джерел ЕМВ ≈90 % розташовані в межах населених пунктів та міст області і лише ≈10 % — за їх межами.

В містах, як правило, переважають об'єкти випромінюючі антени яких, встановлені на вже існуючих будівлях (громадських, службових, виробничих), а в місцях відсутності забудови багатоповерхівок — на димових трубах промислових підприємств або спеціально збудованих антенних мачтах, вежах, баштах тощо.

Система випромінюючих засобів представлена антенами як спрямованого (мобільний, радіорелейний, супутниковий зв'язок та ін.) так і не спрямованого (мережа радіомовлення та телебачення) характеру, що розташовуються на висоті 30-70 м та відповідно 100-200 м від рівня землі, а в деяких випадках і вище, тому основна енергія випромінювання знаходиться в головній пелюстці діаграми антени, тобто — на висоті підвісу випромінюючого засобу.

Зі зменшенням відстані від землі до фазового центра антени напруженість електричного поля монотонно зменшується, а на висоті 2 м від рівня землі складає, в більшості випадків, десяті долі від норматива гранично допустимого рівня (ГДР).

Також слід зазначити, що в умовах житлової забудови рівні електромагнітного поля (ЕМП) значно менші, ніж на відкритій території, внаслідок екранування його зеленими насадженнями, рельєфом місцевості (низини або височини) та забудовою і становлять в середньому 0,1-0,05 мкВт/см², що не перевищує встановлені нормативи.

Державною санітарно-епідеміологічною службою Сумської області приділяється особлива увага державному санітарно-епідеміологічному нагляду за джерелами ЕМВ, основою організації якого є чинне законодавство та діючі в Україні “Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань”, що містять у своєму складі як нормативні посилання так і основні гігієнічні вимоги до розміщення, експлуатації радіотехнічних та електроенергетичних об'єктів, а також вимоги до визначення і контролю рівнів ЕМП.

Радіотехнічні об'єкти та інші джерела ЕМВ, відповідно до постанови КМУ № 1405 відносяться до незначного ступеня ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одиного разу на п'ять років.

Основними документами, що підтверджують безпечність джерел ЕМВ є:

- для радіотехнічних об'єктів - санітарний паспорт РТО та протокол проведення досліджень електромагнітного поля;

- для інших джерел ЕМВ, що не відносяться до РТО (лінії електропередач та інші електроенергетичні об'єкти) - лише протокол проведення досліджень електромагнітного поля.

Станом на квітень 2014 рік всі радіотехнічні об'єкти, які знаходяться на обліку в Держсанепідслужбі Сумської області, мають санітарні паспорти.

Інструментальний контроль рівнів ЕМП на об'єктах, які є джерелами ЕМВ здійснюється Держсанепідслужбою Сумської області щорічно у плановому порядку та позапланово (за заявками суб'єктів господарювання та зверненнями громадян).     

Так, протягом 2013 року лабораторією ЕМП та інших фізичних факторів ДУ “Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України” виконано 4230 точок вимірів (у І кварталі 2014р. - 45 точок вимірів) на 386 об'єктах нагляду (у І кварталі 2014р. - 5 об'єктів), які є джерелами електромагнітного випромінювання.

Результати інструментальних досліджень показали, що на віддалі 1-100 м і більше від джерел ЕМВ на висоті 2 м та вище (в приміщеннях будівель) від поверхні землі рівні ЕМП набагато нижчі за нормативний  — 2,5 мкВт/см² або 3 В/м, встановлений державними санітарними нормами.

Отже, якщо визначені рівні ЕМП не перевищують гранично допустимі, то такі рівні є безпечними для довкілля та не створюють загрози для здоров'я населення.